Биология | 5 - 9 классы
1. У яких випадках модефікаційна мінливість виявляється чіткіше : при малій чи великій кількості даних?
2 . Від чого залежить фенотиповий прояв ознак?
Від чого залежить поріг слухової чутливості?
Від чого залежить поріг слухової чутливості?
Від чого залежить частота кросенговеру?
Від чого залежить частота кросенговеру?
Як залежить розвиток втоми від величини навантаження ?
Як залежить розвиток втоми від величини навантаження ?
Від чого залежить рухливість кісток суглоба?
Від чого залежить рухливість кісток суглоба?
Яку роль виконують суглоби у складі опорно - рухової системи?
Як залежить розвиток втоми від ритму скорочення м'язів?
Як залежить розвиток втоми від ритму скорочення м'язів?
Від чого залежить рухливість кісток суглоба?
Від чого залежить рухливість кісток суглоба.
Від чого залежить поріг слухової чутливості ?
Від чого залежить поріг слухової чутливості ?
Від чого залежить колір волосся?
Від чого залежить колір волосся?
Кисеняу великій кількості використовується для дихання гоніння окисення?
Кисеняу великій кількості використовується для дихання гоніння окисення.
Однак його вміст у повітрі до цього часу змінився.
Як ви вважаєте, чом?
Кисень у великій кількості використовується для дихання, горіння, окислення?
Кисень у великій кількості використовується для дихання, горіння, окислення.
Однак його вміст у повітрі до цього часу мало змінився.
Як ви вважаєте чому?
На этой странице сайта размещен вопрос 1. У яких випадках модефікаційна мінливість виявляється чіткіше : при малій чи великій кількості даних? из категории Биология с правильным ответом на него. Уровень сложности вопроса соответствует знаниям учеников 5 - 9 классов. Здесь же находятся ответы по заданному поиску, которые вы найдете с помощью автоматической системы. Одновременно с ответом на ваш вопрос показаны другие, похожие варианты по заданной теме. На этой странице можно обсудить все варианты ответов с другими пользователями сайта и получить от них наиболее полную подсказку.
1) Модифікаційна мінливість— зміни уфенотипіорганізму,
що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються
внаслідок взаємодіїгенотипуіз
навколишнім середовищем.
Зміни в організмі та модифікації не успадковуються.
У
цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена
мінливість», яке ввівЧарльз Роберт Дарвін2)Виходячи з розуміння молекулярних і цитологічних основ функціонування апарату спадковості, викладених у попередніх розділах, можна описати процеси передачі кінцевого результату активності генів - ознак - від батьків до нащадків і далі в ряду поколінь.
При цьому використовують певну систему позначень, яка дозволяє, відволікаючись від конкретних молекулярних механізмів, записати процес у символьній формі - на кшталт того, як за допомогою математичних формул і рівнянь описують фізичні процеси.
Так само, як математична фізика тісно пов'язана з фізикою експериментальною, така формальна генетика є засобом або передбачити характер розподілу ознак у нащадків на основі відомостей про набір генів (генотип) батьків, або навпаки - установити генотип батьків і нащадків за кількісним розподілом ознак.
Історично генетика як наука розпочалася саме з вирішення питань другого типу, і досить довгий час носила характер формальної дисципліни просто тому, що молекулярна природа гена була невідомою.
Проте це не завадило встановити важливі генетичні закономірності вже в цей початковий період.
Основні закони спадковості були відкриті Грєгором Менделем (1822 - 1884), монахом августинського монастиря, який жив у австрійському місті Брюнн (нині Брно, Чехія), викладав математику в монастирській школі та експериментував із передачею у спадок індивідуальних ознак горохуPisum sativum.
Робота Менделя, яка є взірцем наукової роботи, тоді не привернула уваги широкого загалу, оскільки випередила свій час.
Менделівські результати були відкриті заново через З5 років, а саме в 1900 р.
(див.
Історичну довідку), відколи й беруть початок систематичні генетичні дослідження.